2-а царiвРозділ 5 |
1 |
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
20 |
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
4-я книга ЦарствГлава 5 |
1 |
2 Сирийцы посылали отряды сражаться в Израиле. Однажды они взяли в плен в Израильской земле маленькую девочку, и она стала прислуживать жене Неемана. |
3 Эта девочка сказала своей госпоже: |
4 |
5 Тогда сирийский царь сказал Нееману: |
6 Он принёс письмо от сирийского царя израильскому царю, в котором говорилось: |
7 Когда израильский царь прочитал письмо, он разорвал на себе одежды и сказал: |
8 |
9 Нееман прибыл на конях и на колесницах и остановился у дверей дома Елисея. |
10 Елисей отправил посланца сказать ему: |
11 Нееман разгневался и ушёл. Он сказал: |
12 Авана и Фарфар, дамасские реки, — лучше всех вод израильских! Разве не мог я омыться в них и очиститься?» |
13 Но слуги Неемана подошли к нему и сказали: |
14 Тогда Нееман сделал так, как велел ему Божий человек. Он пошёл и окунулся в Иордане семь раз, и его тело очистилось, став гладким, как тело ребёнка. |
15 |
16 Но Елисей ответил: |
17 Тогда Нееман сказал: |
18 Но теперь я молю Господа, чтобы Он простил мне вот что: в будущем мой господин, сирийский царь, пойдёт в храм Риммона, чтобы поклоняться там. Царь захочет опереться на меня, и мне придётся поклониться в храме Риммона. И теперь я прошу Господа, чтобы Он простил меня за это». |
19 Тогда Елисей сказал Нееману: |
20 когда Гиезий, слуга Елисея, Божьего человека, сказал: |
21 И Гиезий побежал за Нееманом. Нееман, увидев, что кто-то бежит за ним, сошёл с колесницы навстречу Гиезию и спросил: |
22 Гиезий сказал: |
23 Нееман сказал: |
24 Когда Гиезий поднялся на холм, он взял у слуг эти вещи и спрятал их в доме, а потом отослал слуг, и они ушли. |
25 |
26 Но Елисей сказал ему: |
27 Теперь проказа Неемана пристанет к тебе и к твоим потомкам навек!» Когда Гиезий вышел от Елисея, он был белым как снег от проказы. |
2-а царiвРозділ 5 |
4-я книга ЦарствГлава 5 |
1 |
1 |
2 А сирійці вийшли були́ о́рдами, і взяли́ до неволі з Ізраїлевого кра́ю малу́ дівчину, і вона услуго́вувала жінці Наамана. |
2 Сирийцы посылали отряды сражаться в Израиле. Однажды они взяли в плен в Израильской земле маленькую девочку, и она стала прислуживать жене Неемана. |
3 І сказала вона до своєї пані: „Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прока́зи його!“ |
3 Эта девочка сказала своей госпоже: |
4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: „Отак і отак говорила та ді́вчина, що з Ізраїлевого кра́ю“. |
4 |
5 І сказав сирійський цар: „Тож піди, а я пошлю́ свого листа до Ізраїлевого царя“. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін оде́жі. |
5 Тогда сирийский царь сказал Нееману: |
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: „Ось тепер, як при́йде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти ви́лікуєш його від прока́зи його.“ |
6 Он принёс письмо от сирийского царя израильскому царю, в котором говорилось: |
7 І сталося, як Ізраїлів цар перечита́в цього листа, то роздер свої ша́ти й сказав: „Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я ви́лікував чоловіка від прока́зи його? Тож зна́йте й дивіться — це він шукає проти мене за́чіпки“. |
7 Когда израильский царь прочитал письмо, он разорвал на себе одежды и сказал: |
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: „Нащо розде́р ти шати свої? Нехай той при́йде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!“ |
8 |
9 І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому. |
9 Нееман прибыл на конях и на колесницах и остановился у дверей дома Елисея. |
10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: „Іди, і ви́миєшся сім раз у Йорда́ні, і вигоїться тіло твоє тобі, — й очи́стишся“. |
10 Елисей отправил посланца сказать ему: |
11 І розгнівася Нааман, і пішов і сказав: „Ось я подумав був: він ви́йде до мене, і стане, і закличе Ім'я́ Господа, Бога свого, і покладе́ свою́ руку на те місце, і вилікує прокаже́ного... |
11 Нееман разгневался и ушёл. Он сказал: |
12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дама́ські річки́, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я ви́митися в них, і стати чистим?“ І повернувся він, і пішов у гніві. |
12 Авана и Фарфар, дамасские реки, — лучше всех вод израильских! Разве не мог я омыться в них и очиститься?» |
13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: „Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся — і будеш чистий!“ |
13 Но слуги Неемана подошли к нему и сказали: |
14 І зійшов він, і зану́рився в Йорда́ні сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло мало́го хлопця, — і став він чистий!... |
14 Тогда Нееман сделал так, как велел ему Божий человек. Он пошёл и окунулся в Иордане семь раз, и его тело очистилось, став гладким, как тело ребёнка. |
15 І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“. |
15 |
16 Та Єлисей відказав: „Як живий Господь, що стою́ перед лицем Його, — я не візьму́!“ А той сильно просив його взяти, та він відмо́вився. |
16 Но Елисей ответил: |
17 І сказав Наама́н: „А як ні, то нехай буде да́но твоєму рабові землі, скільки понесу́ть два мули, бо твій раб не буде вже прино́сити цілопа́лення та жертву іншим богам, а тільки Господе́ві! |
17 Тогда Нееман сказал: |
18 Тільки оцю річ нехай про́стить Господь твоєму рабові: коли мій пан при́йде до Ріммонового дому, щоб там поклоня́тися, і опира́тиметься на мою руку, то й я схилю́ся в Ріммоновім домі. Коли я кла́нятимуся в Ріммоновім домі, то нехай про́стить Госпо́дь твоєму рабові цю річ!“ |
18 Но теперь я молю Господа, чтобы Он простил мне вот что: в будущем мой господин, сирийский царь, пойдёт в храм Риммона, чтобы поклоняться там. Царь захочет опереться на меня, и мне придётся поклониться в храме Риммона. И теперь я прошу Господа, чтобы Он простил меня за это». |
19 А той відказав: „Іди з миром!“ І відійшов від нього на невелику ві́дстань. |
19 Тогда Елисей сказал Нееману: |
20 |
20 когда Гиезий, слуга Елисея, Божьего человека, сказал: |
21 І погнався Ґеха́зі за Наама́ном. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: „Чи все гаразд?“ |
21 И Гиезий побежал за Нееманом. Нееман, увидев, что кто-то бежит за ним, сошёл с колесницы навстречу Гиезию и спросил: |
22 А той відказав: „Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнакі́в, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!“ |
22 Гиезий сказал: |
23 А Нааман відказав: „Будь ласкав, — візьми два тала́нти!“ І він упро́шував його. І зав'язав він два тала́нти срібла в дві то́рбі, та дві змі́ні одежі, і дав своїм слу́гам, а вони поне́сли перед ним. |
23 Нееман сказал: |
24 І прийшов він до згі́р'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли. |
24 Когда Гиезий поднялся на холм, он взял у слуг эти вещи и спрятал их в доме, а потом отослал слуг, и они ушли. |
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: „Звідки ти, Ґеха́зі?“ А той відказав: „Нікуди не ходи́в твій раб, — ані туди, ані сюди“... |
25 |
26 І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць? |
26 Но Елисей сказал ему: |
27 Тож Нааманова прока́за нехай прилі́питься до тебе та до насіння твого навіки!“ І той вийшов від нього прокаже́ний, побілівши, як сніг! |
27 Теперь проказа Неемана пристанет к тебе и к твоим потомкам навек!» Когда Гиезий вышел от Елисея, он был белым как снег от проказы. |